среда, 19 октября 2016 г.

«Від проголошення Незалежності до нової України:
ДО 25-РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ»

Мета: поглибити знання учнів про Україну, виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до Батьківщини, формувати національну свідомість учнів. Розвивати пізнавальні інтереси, пам’ять, увагу.


Обладнання: плакати із зображенням Державного Прапора України, Державного Герба України, запис Державного Гімну України; кліп «Небесна сотня», кліп «Про Україну», аркуші паперу з фактами про Україну, слова для складання речень, 30 жовто-блакитних квіточок, панно із зображенням коричневого стовбуру.
Хід заходу:
І Вступне слово вчителя, емоційне налаштування учнів.
Доброго ранку, дорогі учні. Дуже рада всіх бачити засмаглими і усміхненими після літнього відпочинку.
Вітаю Вас з початком 2016-2017 навчального року. Вас чекає нелегке навчання, здобуття професійних навиків. Але все це буде попереду.
Вправа «Мікрофон»
Спробуйте відповісти на запитання «Чому я тут?»
(Учні відповідають короткими реченнями)
От-от почнеться навчання. Пропоную поглянути на дошку і озвучити перше слово, яке вам кинулося в очі. Саме ця якість або річ буде допомагати і підтримувати вас у країні знань.
(Учні коментують, що першим вони побачили)
Чудово, я бачу, що до навчального процесу ми повністю готові.
ІІ Основна частина
Погляньте, будь ласка на дошку.
На дошці запис
«Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя
Вчитель зачитує для всіх.
Тема нашого першого уроку «Від проголошення Незалежності до нової України».
У цьому році наші молодій і прекрасній, волелюбній і незалежній державі виповнилося 25 років. Це один із найважливіших ювілеїв. Це чудовий час для розвитку сильної і неповторної країни. Хотілося б зачитати коротку легенду про Україну:
Бог створив землю і почав роздавати її різним народам. Наші предки пізно спохватилися, і їм не дісталося нічого. От вони прийшли до Бога під час молитви. Через деякий час Бог озирнувся і запитав — Чому ви прийшли до мене? Дізнавшись, що вони залишилися без землі, він запропонував їм чорну землю.
— Ні. Ми не будемо там жити. Там уже живуть німці, французи, італійці, — сказали наші предки.
— Ну тоді я дам вам землю, яку я залишив для раю. Там є все: річки,
озера, пустелі, ліси, гори. Але пам’ятайте: якщо будете берегти цю землю, то
вона буде ваша, а якщо ні — то ворога, — сказав Бог. Пішли предки наші на ту землю і оселилися там. А країну свою називали Україною. І зараз ми живемо на тій самій райській землі.
Дійсно ми з вами проживаємо на неймовірно красивих просторах, милуємося невимовно чарівним заходом сонця, вдивляємося в такі глибокі далекі чисті небеса. Я бачу Україну такою. (Показ відеофрагменту) А якою ви бачите Україну? Чи вважаєте ви нашу Батьківщину «райською землею»?
(Відповіді учнів).
Відзначаючи важливе свято для нашої країни – День незалежності України, ви маєте пам’ятати, що 24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Цікаво буде дізнатися, що референдум відбувся в усіх 27 адміністративних одиницях України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18% тих, хто мав право брати участь.
На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь. Саме такий відсоток виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».
У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19 % виборців, у Донецькій області – 83,90 % і 83,86 % – у Луганській.
Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов’язковим та не потребувало окремого затвердження. За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.
Першими із понад 130 країн світу Україну як державу визнали Польща, Канада, Латвія і Литва. Хоча 24 серпня 1991 року стало початком відліку історії сучасної української державності, історики сходяться у висновках, що того дня відбулося відновлення державної незалежності України.
Хочу звернути вашу увагу на те, що джерелом української державності є воля народу, а незалежність України – заслуга не лише певних політичних сил та рухів, але й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь.
Варто згадати, що завжди, навіть за найменш сприятливих обставин, проголошувалась державність:
·                   22 січня 1918 року – проголошення першої незалежності та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР у 1919 році;
·                   1 листопада 1918 року – день «Листопадового зриву», у Львові розпочалось українське повстання, у результаті якого невдовзі проголошено Західно-Українську Народну Республіку;
·                   15 березня 1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою;
·                   30 червня 1941 року – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави;
·                   16 липня 1990 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний суверенітет України;
·                   24 серпня 1991 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення незалежності України;
·                   1 грудня 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.
Також хочу  трішки пригадати з вами з історію української державної символіки – Державного Прапору України,  Державного Герба  України,  Державного Гімну України
Держа́вний пра́пор Украї́ни — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3.
За поширеними легендами, прапором УНР ніби був жовто-блакитний стяг (жовта смуга зверху). Однак насправді протягом 1917 року в Україні порядок кольорів на прапорі не був остаточно усталений і використовували обидва варіанти — і з верхньою блакитною смугою, і з жовтою. Однак в кінці 1917 та на початку 1918 року було затверджено низку морських і службових прапорів, на яких верхня смуга була блакитною.
Жовто-синій прапор на плакаті УНР (1917 рік)
За часів гетьманату Павла Скоропадського 1918 року порядок кольорів не зазнав змін. Іноді помилково Скоропадському приписується «перевертання кольорів».
Аналогічний порядок прийняла й ЗУНР, проголошена в листопаді 1918 року, але верхня смуга визначалася як «синя», а не «блакитна».
Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР залишив прапор без змін, таким чином остаточно закріпивши теперішній порядок смуг. У 1920 верхню смугу, з огляду на низьку світлостійкість блакитного кольору, також почали вживати синьою.
Після поразки українських держав виникли непорозуміння між прихильниками синьо-жовтого і жовто-синього порядку поєднання кольорів, які закінчилися постановою Української Національної Ради від 27 червня 1949 року, яка відзначала, що до остаточного виготовлення державних емблем незалежної влади в Україні національний прапор буде синьо-жовтий.
Карпатська Україна в березні 1939 року прийняла такий же порядок смуг — синя над жовтою. Той самий порядок смуг був і на прапорі, який підняли у Львові 1941 року з ініціативи ОУН(б). Натомість протилежний порядок смуг використовували структури, ініційовані ОУН(м), а також і Українське Визвольне Військо (УВВ).
Зрештою саме синьо-жовтий порядок закріпився як основний і саме його було офіційно прийнято в незалежній Україні 28 січня 1992 року.
Що символізують смуги прапору? (Відповіді учнів)
Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. 
Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні, затверджений Верховною Радою України 19 лютого 1992 р.
Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки. На сьогодні до Верховної Ради України подано кілька варіантів законопроектів.
Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації.
Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.
Великий Герб України (проект)
З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба(сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).
За часів Київської Русі тризуб був родовим знакомРюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
Тризуб на монетіЯрослава Мудрого.
29 квітня 1918 року, з приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського, перед керівництвом новоутвореної Української Держави постало питання вироблення нової державної символіки. Розробка Великої Державної Печатки та Державного ГербаУкраїнської Держави 1918 року була доручена українському художнику Георгію Нарбуту.
Герб Української Держави.

Держа́вний Гі́мн Украї́ни — один із головних державних символів Українипоряд із прапором і гербом. Державним гімном є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля»: слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.
Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографаа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки«Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Словаки», що була гімном Словаччини та Югославії.
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то «Ще не вмерла Україна» був відкинутий як варіант, щоб не викликати сепаратистські настрої серед українців. Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія. Це завдання виконав Павло Тичина. Його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна», покладений на музику Антона Лебединця, став державним гімномУкраїнської РСР у період з 1949 до 1991 роки.
15 січня 1992 року музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору та фортепіано) Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Всю оркестровку здійснив О. Морозов. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Президентом було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
Також в цьому році 28 червня 2016 року відзначили 20 років з дня прийняття Конституції.
Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради України, закріпила статус незалежної України як рівноправного учасника міжнародних відносин, визначила засади всього суспільного життя, права та обов’язки людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.
Сучасна Конституція України – найважливіший нормативно-правовий акт новітньої української держави.
На жаль, результати соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Центру політико-правових реформ у грудні 2015 року показали вкрай низьку обізнаність громадян, зокрема й молоді, з текстом Конституції України та відповідно нерозуміння її цінності. Так, 50,4 % респондентів відповіли, що вони ніколи в житті не читали Конституцію України, навіть окремі статті.
Основний Закон закріплює невід’ємні права і свободи людини та громадянина, що належать їм від народження, гарантуються державою та становлять ядро правового статусу особи в Україні:
особисті права і свободи:
ü    право на життя та право на захист свого життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27);
ü    право на повагу до своєї гідності (ст. 28); право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29);
ü    право на недоторканність житла (ст. 30);
ü    право на невтручання в особисте життя (ст. 32);
ü    право на свободу пересування, право вільного вибору місця проживання (ст. 33);
ü    право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35);
ü    право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49);
ü    право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50);
ü    право на охорону сім’ї, дитинства, материнства і батьківства (ст. 51) тощо;
 політичні права і свободи:
ü    право на свободу думки і свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34) тощо;
 економічні, соціальні, культурні права і свободи:
ü    право власності, право на працю, на належні безпечні умови праці (ст. 43);
ü    право на відпочинок (ст. 45);
ü    право на соціальний захист (ст. 46);
ü    право на житло (ст. 47);
ü    право на освіту, безоплатне здобуття вищої освіти (ст. 53);
ü    право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54);
ü    право знати свої права і обов’язки (ст. 57);
ü    право на правову допомогу (ст. 59) тощо .
Чи можна сказати, що ці державні символи  України мають сьогодні  велике значення для єдності народу? Чому? …
(Відповіді учнів)

Подивіться, будь ласка, у вікно:
шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій,
а день стоїть у шелестах золота
та яскравих кольорах осінніх квітів.
Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів.
Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку – Україну.
Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».
(Демонстрація відеофрагменту «Небесна сотня»)
Пройшло 25 років з дня проголошення незалежності України. Ми з гордістю та радістю можемо заявити всьому світові, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою: Україна здобула волю і незалежність. Перед світом постала держава з давньою історією, національною духовною культурою, працьовитим, талановитим та миролюбним народом. Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім’я - українці. Всіх нас з’єднало одне слово - Україна! Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен повинен пишатися своєю рідною землею.
Мені дуже хотілося б поділитися з вами цікавими фактами про Україну. Але мої ножиці додали нам клопоту. Давайте об’єднаємося у три групи. І зберемо твердження докупи.
( Інформація надрукована на папері і порізана на 3-4 частини, учні складають і зачитують)
-Найдовша печера України носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі. Це гіпсова печера на глибині 20 м протяжністю 216 км. Найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю взагалі, вона поступається лише Мамонтовій печері в США.
- Армія УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро. «Якби в мене була така армія, як УПА, німецький чобіт ніколи не топтав би землю Франції», – казав Шарль де Голль, президент Франції у 1958—1969 роки.
- Перша гасова лампа винайдена у м. Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.
Молодці. Робота в групах була цікавою та плідною. Чи знали ви ці факти? Чи цікавими вони є для вас?
(Відповіді учнів)
Запрошую вас до країни здогадок. Зіграємо разом у «Вірю/не вірю». Ваше завдання сказати, на вашу думку це правда чи такого не існує.
1) У селі Межиріччя Рівненьської області була знайдена найдавніша у світі мапа- її вибили на кістці мамонта близько 14,5-15 тис. р. тому. +
2) Пабло Пікассо був у захопленні від робіт української художниці Катерини Білокур (1900-1961). Коли в 1954 р. він побачив її роботи на виставці, то сказав, що вони геніальні. +
3) Найбільші чоловічі монастирі йменуються Лаврами. Статус Лаври мають лише шість монастирів у світі. Один з них знаходиться в Україні. (3 лаври на території України) - Це Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра в Києві, що отримала цей статус ще у 1598 р., Свято-Успенська Лавра в м. Почаїв і Святогірська Свято-Успенська Лавра на Донеччині.
4) Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». +
5) Україна посідає 5 місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. (четверте місце) - Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.
6) Українського пауерліфтера Дмитра Халаджі внесено до Книги рекордів Гіннесса, як автора більш ніж двох десятків рекордів. +
7) До майже повного руйнування у 1240 році монголо-татарами Київ був одним з найбільших міст Європи, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. +
Чи всі факти були для вас знайомими? Що вас найбільше здивувало?
(Відповіді учнів)
Для вас у мене є не великий подарунок. Відкрийте його.
(Там слова, які треба скласти в речення. Учні швиденько ставлять слова на свої місця і зачитують речення. Працюють в парах.)
1) Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-
Могилянська академія
2) Український духовий інструмент трембіта — найдовший духовий
музичний інструмент у світі.
3) Україна має найбільші запаси марганцевої руди у світі – 2,3 млрд т, або
близько 11% усього світового запасу.
4) Переконання популярної боротьби − Айкідо базуються на девізі козаків-
характерників
5) 2014 року в Україні найбільша кількість людей співала гімн своєї країни
одночасно.
6) Україна займає 0,41% світової території суші.
7) В Україні мешкає 0,85% населення планети.
8) Українці приносять 0,20% світового валового національного продукту.
9) В Україні зосереджена чверть всіх запасів чорнозему на Землі.
10) Україна входить до сімки найпотужніших у світі виробників рослинної
олії, свинини, цукру та картоплі.
11) Україна є одним з найбільших постачальників ячменю, цукрового буряка.
ІІІ Підсумки
·                   Чи вразила вас ця інформація? Яка саме?(Відповіді учнів)
·                   Чи чули ви про таке поняття, як «дерево життя»? (Відповіді учнів)
Це унікальне зображення дерева в українському образотворчому мистецтві та вишивці з певними елементами: птахами, квітками, листям. Воно символізує наш народ та його життя. У такий день я б хотіла вам запропонувати зробити спільний малюнок під назвою «Дерево життя». Давайте вкладемо всі свої найкращі почуття у цей витвір мистецтва. Стовбур ми маємо вже намальований, тепер його уквітчаймо синьо-жовтими квітками.
(На ватмані зображений коричневий стовбур, учні по черзі підходять і розміщують жовто-блактні  квіти на гілках, говорячи при цьому фразу «Я люблю Україну за… або Я люблю Україну, бо… »)
Нехай Україна так квітне, як це дерево, нехай небо буде чистим і мирним, нехай люди будуть щасливими і здоровими!
Лиш у єдності, знаємо, треба нам йти,
Щоб нове будувати майбутнє.
Не діліться по вірі і мові, брати!
І тоді буде вдача супутня.
Ми єдині в думках і ми вільні у них.
Не керуйтесь “совковим диктатом”!
Що збудуємо ми, не збудують вони,
Лиш єдину мету треба мати.
Олег Колібаба

Слава Україні!
(Звучить гімн України)

Список використаних джерел:
1. http://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/derevo-zhizni-kak-elementsimvolizma-
v-kulture-ukrainy/
2. http://rama.com.ua/ukrayina-nadzvichayna-30-neymovirnih-faktiv-proukrayinu-
yaki-nihto-ne-znav/

3. http://irpin.today/?p=586__


Комментариев нет:

Отправить комментарий